https://www.youtube.com/watch?v=Tm6Ao6TGa0w

Пам'ятка для учнів на час весняних канікул!

До уваги учнів!

З метою попередження нещасних випадків, травматизму та недопущення створення кримінальних ситуацій пропонуємо вам ознайомитись із правилами техніки безпеки під час весняних канікул, з обов'язковим їх дотриманням:

1. Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

2. Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.

3. Дотримуйтесь правил посадки в автобус та громадський транспорт.

4. На зупинці не стійте близько біля дороги.

5. Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.

6. Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин, незнайомі предмети тощо.

7. Не підходьте до ліній електромереж, якщо провід обірваний, повідомте дорослих.

8. Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.

9. Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.

10. Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.

11. Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.

12. Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.

13. У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.

14. Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.

15. Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися.

16. Дотримуйтеся правил поведінки щоб уберегти себе від Covid.

Увага! Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!

Термін канікул: 25 березня – 02 квітня.

 

 

    Метою свята є привернення уваги суспільства до проблем екології, заклик дбати про природу. Вважається, що в цей день кожен має зробити для Землі щось корисне: прибрати засмічену ділянку, чи посадити дерево.

День Землі – це символ єдності, усвідомлення, що тільки об'єднаними зусиллями людство може боротися з глобальними екологічними та існуючими соціальними проблемами.

   Дату проведення свята обрали не випадково, адже 20 березня - день весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.

     У календарі міжнародних свят існує два Дні Землі –перший в день весняного рівнодення 20 березня, а другий - 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий - екологічну.

     Мета свята - привернути увагу громадськості до нашого спільного дому - планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного.  Це свято є приводом зайвий раз замислитися про те, що нас оточує. В результаті своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування.

    Свято День Землі - це символ єдності, усвідомлення, що тільки об'єднаними зусиллями ще можливо боротися з глобальними екологічними та існуючими соціальними проблемами на нашій планеті. Тільки спільними зусиллями можна вирішувати глобальні екологічні і соціальні проблеми на Землі.

       Матінка-Земля. Це вираження ми не рідко чуємо в нашому повсякденному житті і використовуємо його в нашому спілкуванні. Що воно означає і що ми в нього вкладаємо, - буквально зображено в самому формулюванні і формі подібної фрази. Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою любов. Не зважаючи навіть деколи на абсолютно блюзнірське ставлення з нашого боку. Як любляча мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих дітей. Чим ми їй віддячуємо?

    Вже здавна в різних країнах світу це питання набуло нагальну актуальність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося. Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку? Надія є. З’явилися і прагнення. 

      Що людина посіє - те й пожне. Не будемо про це забувати.

  Вітаємо всіх з Новим роком! Нехай в цьому році здійсняться всі плани, здійсняться всі мрії, здійсняться найзаповітніші бажання. Звичайно, практично всі в цьому житті залежить тільки від нас самих. Однак удача нам точно не завадить, хай вона буде вірною супутницею весь рік. Будемо вірити, що найзаповітніше стане реальністю. Зі святом!

 

 Григорій Савич Сковорода - 

300 років від дня народження

Григорій Савич Сковорода (22 листопада (3 грудня) — 29 жовтня (9 листопада) 1794) — видатний український філософ-містик, богослов, поет, педагог. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом». Сковороду називають проповідником філософії любові і свободи. Розроблена філософом концепція життєвої мудрості вражає і сьогодні.

«Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».

Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.

Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.

За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.

Афоризми від Сковороди

Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.

Більше думай і тоді вирішуй.

З видимого пізнавай невидиме.

Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.

Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

Чисте небо не боїться блискавки та грому.

Що швидко запалюється, те раптово гасне.

Більше думай і тоді вирішуй.

                                    

                                       

   

 

26 листопада 2022 року – День пам’яті жертв Голодомору 

в Україні

 

 90-ті роковини Голодомору – акту геноциду, який влаштував радянський режим проти українського народу у 1932-1933 роках. Це один з найстрашніших злочинів, який не лише забрав життя мільйонів невинних людей, але й лишив глибокий травматичний слід для всього народу.

Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований владою шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке відбувалося разом з широкими репресіями проти різних верств населення. Голодомор, організований на землях, де здебільшого проживали етнічні українці – тодішня територія УРСР та Кубань – був способом для знищення української ідентичності.

 

 16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

Забезпечення принципу рівності під час реалізації прав і свобод людини та громадянина є головним завданням у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.